Ендопротезування: як воно є…

Ендопротезування кульшового суглобу вважається однією з найуспішніших операцій у світі. Адже протягом короткого терміну та відносно невеликого об’єму втручання воно повертає людині повноцінне життя без болю.

Багато людей вважає, що під час заміни суглоба хірурги розсікають шкіру на пів стегна, відпилюють велику частину кістки, відсікають усі м’язи тощо. Насправді це не так. Спробую коротко пояснити, як це відбувається насправді.

Як проходить операція

Для встановлення суглоба спершу розсікають шкіру та шар підшкірно-жирової клітковини. Завдяки малоінвазивному інструментарію (вигнутому, малого розміру) розріз шкіри становить лише 7–10 см. А за бажанням та старанням інколи можна зробити навіть 5-сантиметровий розріз.

Розріз може бути по передній поверхні стегна, з боку або ближче до сідниці — залежно від того, яким доступом володіє хірург.

Далі, залежно від доступу, розсікаються певні м’язи, сухожилки та капсула суглоба — і ось вона, голівка стегнової кістки.

Чи варто відкладати операцію?

На цьому етапі хочу зробити важливий акцент. Часто можна почути:

«Ходіть на своєму стільки, скільки можете, бо своє — то найкраще!»

Так, «своє» — це найкраще, але лише тоді, коли воно здорове.
Коли суглоб хворіє, виникає біль. Організм реагує захисно — обмежує рух у суглобі шляхом скорочення м’язів навколо нього.
Це тривале скорочення та обмеження рухів призводить до контрактур суглоба та незворотних змін у м’яких тканинах.

Важливо: після ендопротезування не завжди вдається повністю відновити об’єм рухів, бо не можна «відсікати» усі змінені за роки зв’язки та м’язи.

Тому операцію важливо робити вчасно — поки ще можна зберегти повноцінний об’єм рухів.

Що дійсно «відпилюють»?

Відсікається лише сама голівка стегнової кістки — приблизно 5 см. Далі відкривається кульшова западина, яка обробляється спеціальними фрезами до здорової кістки для надійної фіксації протеза.

Потім встановлюється «впадина» ендопротеза, після чого у канал стегнової кістки (спеціально підготовлений рашпілями) вставляється «ніжка» імпланта. Всі ці компоненти підбираються індивідуально — під розмір і форму кісток пацієнта.

Далі голівка імпланта одягається на ніжку й вправляється у впадину — усе готово, суглоб замінено.

Завершальний етап

Зашивання м’яких тканин інколи займає стільки ж часу, скільки й встановлення імпланта. Але анатомічне відновлення тканин — це ключ до швидкого відновлення рухів.

Правильно встановлені імпланти дозволяють пацієнтам жити без болю та обмежень у фізичній активності.

⸻

P.S.

Як казала мені одна пацієнтка, яку я оперував у 37 років:
«А чого мені чекати? Все одно це настане…»